НЕМИРІВСЬКИЙ ВІСНИК плюс Вівторок, 12 грудня, 00:13

Реформа АПК: відстрочені обіцянки фермерам і виробникам
Вівторок, 12 грудня 2017, 00:13
Агропромисловий комплекс знову на межі великих реформ. Про них марив тоді ще профільний міністр Микола Присяжнюк, який дуже хотів почати з перебудови спиртової галузі, ліквідувати в ній кримінал і запустити в 2013 році ринок землі.
 
До цих тем повертався наступник Присяжнюка, теж уже колишній міністр Ігор Швайка, який повторював думки про створення Земельного банку, сприятливий податковий режим для аграріїв.
Сьогодні ці ідеї продовжує розвивати міністр агрополітики Олексій Павленко. Причому, саме з його приходом всі "замки з піску" трансформувалися у цілком конкретну стратегію реформування аграрної галузі.
 
На трьох китах
 
В основі майбутньої реформи АПК лежить концепція, що базується на трьох складових.
 
Перша - дотримання декларативних документів а-ля стратегія "Україна-2020", програма діяльності уряду, коаліційна угода і цілком відчутна Асоціація між Україною та ЄС.
 
Друга складова - нова продовольча політика і міжнародна допомога. Ці принципи теж неодноразово озвучувалися: підвищення якості продукції, полегшення роботи фермерам за рахунок дерегуляції, залучення міжнародних кредиторів і консультантів (МВФ, Світовий банк, ЄІБ, ЄБРР), які повинні забезпечити приплив інвестицій у галузь.
 
Третій елемент концепції - подальша євроінтеграція, поліпшення бізнес-клімату, підвищення ефективності управління державними активами.
 
В останній пункт не дуже віриться, враховуючи досвід багатьох десятиліть, що довели, що з держави власник, м'яко кажучи, ніякий.
 
 
Тим часом, в МінАП рапортують про успіхи. "За підтримки міністерства скасовано або буде скасовано відразу після вступу в силу законів, прийнятих Верховною Радою, 14 дозволів, 6 ліцензій, і ще більше 50 інших змін", - заявив Олексій Павленко під час одного з останніх засідань Нацради реформ.
 
Зокрема, мова йде про ліквідацію ліцензування імпорту засобів захисту рослин, торгівлі пестицидами, племінними ресурсами, проведення фумігації. Крім того, нотаріуси з березня нинішнього року отримали право реєструвати права оренди сільгоспземель. Також з'явилася можливість одночасної подачі документів на право власності та оренди земельних ділянок.
 
Також 2 квітня з-під руки Президента вийшов з підписом закон №191-VIII, спрямований на дерегуляцію бізнесу. Зокрема, цей документ встановив мінімальний термін оренди сільгоспземель в сім років, закріпив орендні платежі у грошовій формі (це скоріше мінус для фермерів, оскільки оплата "натурою" для них все ще актуальна), скоротив перелік істотних умов договорів оренди і заборонив відчуження земель без згоди на це орендаря.
 
Це, зрозуміло, далеко не все. За даними МінАП, зараз очікують голосування ще близько десяти законопроектів, які посилюють роль територіальних громад в управлінні земельними ресурсами, формують конкурентний ринок оренди землі, змінюють порядок погодження документації по землеустрою, а також стосуються питань безпеки і якості продуктів харчування, кормів, регулюють деякі питання у сфері тваринництва і рослинництва.
 
Але парламент особливо не поспішає розглядати ці документи. Прийнятий і підписаний Президентом лише один законопроект - №0905 "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною". Всі інші припадають пилом на полицях профільних комітетів ще з кінця 2014 року.
 
Тому, мабуть, не дарма в міністерстві натякають, що для подальшого розвитку процесупотрібна підтримка Національної ради реформ. Адже до її складу входять і Президент Петро Порошенко, і спікер Ради Володимир Гройсман, і глава Адміністрації Президента Борис Ложкін. Тобто, фігури, які здатні особисто впливати на долю законодавчих ініціатив.
 
Крім того, розробники концепції відрапортували, що зроблено і чимало кроків за ініціативою самого міністерства. Ймовірно, найбільш значущі з них - компенсація ставок за кредитами та виявлення "тіньових" схем на держпідприємствах (знову-таки, черговий аргумент на користь зменшення частки держвласності в АПК).
 
 
Великий розмах
 
Наступні кроки в рамках реформи не менш масштабні. У МінАП розраховують скасувати понад 100 дозвільних документів та запровадити нові інструменти фінансування. Наприклад, аграрні розписки, які дозволяють фермерам залучати ресурси під заставу майбутнього врожаю, що вже працюють у Полтавській області.
 
Правда, є ймовірність, що ця ініціатива так і залишиться пілотною, оскільки сьогодні аграрії слабо розуміють суть розписок, немає дієвого механізму захисту прав як кредитора, так і позичальника. Припустимо, як буде стягуватися борг у разі неповернення коштів? Чим буде розплачуватися фермер у разі неврожаю?
 
Тому, обіцянка красива, але чи працездатна - велике питання. Більш того, навіть якщо розписки запрацюють через 2-3 роки, толку від цього? Адже ліквідності бізнес потребує вже сьогодні.
 
Не менший інтерес викликає пункт, який говорить про нову концепцію оподаткування АПК. Враховуючи, наскільки завзято уряд прагне посилити тиск на сільське господарство, такі плани викликають побоювання.
 
Не виключено, що законодавці спробують затягнути аграрну галузь під механізм оподаткування, загальний для всього іншого бізнесу. Такі плани вже озвучувалися в 2014 році.
 
Також представники Мінфіну нещодавно натякали, що спрощену систему оподаткування будуть перекроювати. А дуже багато аграріїв працюють на "спрощенці".
 
Деякі пункти зовсім викликають змішані почуття. Наприклад, фрази про розвиток сільських територій через стимулювання підприємництва, або про залучення в АПК малих форм бізнесу. Це звучить як обіцянки - без терміну їх виконання та конкретної мети.
 
 
Не менш дивно бачити в концепції пункт про просування вітчизняних виробників на зовнішні ринки. Безумовно, в самому бажанні підтримати українську продукцію немає нічого крамольного.
Але для переходу на нові стандарти виробництва необхідні колосальні ресурси і бажання з боку бізнесу, що в умовах кризи навряд чи досяжно. Для збільшення квот потрібен перегляд умов Асоціації, на що Євросоюз піде з дуже малою ймовірністю.
 
 
Так само нереалістично при нинішньому рівні корупції виглядають обіцянки підвищити ефективність і прозорість Госматрезерву і Аграрного фонду. Причому, для боротьби з цією корупцією нічого особливо і не робиться.
 
На думку спадає хіба що гучне звільнення в грудні 2014 року керманичів "Укрспирту", Аграрного фонду та Державної продовольчо-зернової корпорації. Але, як ми знаємо, прихід нових осіб аж ніяк не означає ліквідацію старих схем.
 
Точка відліку
 
До серпня нинішнього року МінАП планує завершити розробку єдиної стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на найближчі п'ять років. Плани глобальні, та й підтримка неабияка (IFC, Світовий банк). Також міністерство та Фонд інновацій та розвитку Грузії домовилися про залучення грузинських експертів в області реформ.
 
Але найболючіше і гостре питання, всупереч начебто благим планам, залишається відкритим: чи виграє від цих реформ виробник і дрібні фермери? Адже в уряді повинні чітко розуміти, що бізнес вже сьогодні потребує простого податкового режиму, реальних джерел фінансування та підтримки, а також захисту від більш сильних європейських конкурентів. Хоча б на перехідний період, на час адаптації до вимог Асоціації.
 
І є великі сумніви, що це дасть запланована реформа. Принаймні, сьогодні багато що вказує на те, що влада хоче укласти з АПК своєрідну угоду: створити такі умови, щоб аграрії платили і відраховували в бюджет більше вже сьогодні, пообіцявши їм за це світле майбутнє, але без гарантій, що це майбутнє колись взагалі настане.
 
 
rbc.ua
 
Статті
ЕЛЕКТРОМОБІЛізація!!!
Людство стоїть на порозі керованого термоядерного холодного синтезу. А використання енергії сонця, вітру та води стало не просто реальністю, а глобальним трендом, котрий ліг в основу Паризької угоди зі скорочення шкідливих викидів і обмеження глобального потепління до 2050 року. Сьогодні людство переступає межу нових технологій переміщення людини в просторі.
Что нужно сделать Украине для создания умных городов?
Умные технологии все чаще на слуху — часы, бытовая техника, дома и даже целые города... За ними — будущее. Более того — и настоящее тоже. Ведь они среди нас и развиваются так же стремительно, как и интернет вещей (IoT). И невозможно не заметить, как они воздействуют на муниципальные услуги по всему миру
Как не нужно действовать в кризисной ситуации: чему неаграриев может научить распространение вируса АЧС
Практически ежедневные сообщения из регионов Украины об очередной вспышке африканской чумы свиней (АЧС) любому человеку не из агробизнеса хочется как можно быстрее пролистать и забыть. Но если посмотреть на ситуацию со стороны, в ней можно увидеть не только несчастных свиней, но и кейсы для антикризисной работы любого бизнеса

Читати всi >>>
Курс валют
Курс валют на портале Finance.UA