НЕМИРІВСЬКИЙ ВІСНИК плюс Четвер, 22 червня, 17:49

Олег Мороз: «Створення сучасного університету за найвищими світовими стандартами – це реальне завдання, яке ми виконаємо. Разом!»
Четвер, 22 червня 2017, 17:49
Про те, які стосунки пов’язують Олега Мороза із Григорієм Калетником, скандали ВНАУ та підтримку вишу депутатським корпусом, про ставлення до останнього мітингу студентів біля Вінницької облдержадміністрації, а також про освітні реформи та перспективи наукової діяльності в українських університетах, ми поговорили із кандидатом на посаду ректора Вінницького національного аграрного університету, доктором економічних наук, професором Морозом Олегом Васильовичем.
 
 
- Останнім часом Ваше ім’я часто пов’язується із процесом виборів ректора Вінницького національного аграрного університету. Чому так багато розмов і чи дійсно Ви є одним із кандидатів на ректорську посаду?
 
- Так, дійсно, я один із кандидатів. Нічого незвичайного не відбувається, - звичайні вибори ректору відповідно до законодавства. Всі розмови та інсинуації навколо виборів – специфіка ситуації та психологічних портретів осіб, які прийняли участь у цьому процесі.
 
- Чому Ви вирішили подати свою кандидатуру на посаду ректора ВНАУ?
 
- Будь-який професор, якому не за 80, має право на амбіції стати ректором університету. А якщо серйозно, то маю певний досвід – маю сільськогосподарську вищу освіту («плодоовочівник-виноградар» - авт.), працював агроном у колгоспі, потім – навчався в аспірантурі за спеціальністю «рослинництво», кандидат сільськогосподарських наук, доктор економічних наук. Тема моєї кандидатської – «Технології вирощування кукурудзи», докторської – «Ефективність енерговикористання у сільському господарстві України». Тема, яка і сьогодні залишається актуальною. Працював науковим співробітником науково-дослідного інституту землеробства в лабораторії агроекології, згодом на відповідальній посаді в Українській академії аграрних наук України,  з 1999 року і до цього часу – викладач (професор) вищої школи у Вінниці.
 
Окрім цього, у мене є досвід роботи у Вінницькому національному аграрному університеті. Я працював 4 роки директором інституту.
 
Але, це скоріше моя самопрезентація досвіду та життєвого шляху. Головне, це те, що я знаю, що можу зміни у кращу сторону ВНАУ.
 
- Скандали навколо ВНАУ пов’язують із іменами ряду народних депутатів. Є припущення, що цей ВНЗ хоче захопити один із них. Як Ви можете це прокоментувати?
 
- Я вирішив подати документи на конкурс – і крапка. Щодо прізвища Григорія Калетника – дійсно, я знайомий із ним, адже працював у ВНАУ під його керівництвом, але пішов із ВУЗу восени 2014 року за власним бажанням.
 
Щодо можливості «захоплення ВНЗ» – це анекдотичний ракурс ситуації. Якщо говорити у гумористичному контексті, то взагалі було б непогано щоб ВНЗ «захопив» такий харизматичний, порядний інвестор із вірним баченням стратегії перетворення ВУЗу у справді європейський, який міг би дійсно забезпечити його фінансово. Але, на жаль, ВНАУ не настільки привабливий об’єкт. Сьогодні, як і у будь-якій іншій сфері в Україні вирішувати наявні проблеми можливо лише громадою, а не сподіватись на когось, навіть із статусом народних депутатів.
 
- Як Ви оцінюєте реформи освіти?
 
- Реформи в українській освіті, зокрема вищій, тривають вже достатньо тривалий час. Згадаємо лише ЗНО, яке різко змінило характер освіти, саму ідеологію отримання диплому про вищу освіту, а з ним – статус ректорів, наприклад.
 
Реформи останнього року є логічним продовженням загального процесу інтегрування до європейського освітянського простору.  Скажу відверто – не на всі питання реформ у мене є відповіді. Наприклад, щодо збільшення терміну навчання у середній школі на 1 рік. Із свого досвіду скажу, що вже у 10 класі ми були достатньо зрілими особами, які часто не думали про навчання. А що буде з 12-річним навчанням? З іншого боку, це може позитивно позначитись на кількість робочих місць у школах. Незрозуміло також, як реформи позначаться на статусі коледжів. Скоріше всього, зміни будуть уточнюватися, потрібно наводити зворотні аргументи, врешті-решт зрозуміти весь сенс змін.
 
- Чи є майбутнє в українських університетів?
 
- Безумовно. Їхня справжня історія лише розпочинається. Українські університети сьогодні знаходяться у певному кризовому стані. Але будь-яка криза – це переломна точка, сподіваюсь наша спрацює на покращення. Якщо здійснити модернізацію університетів, можливо і необхідно забезпечити їхній розвиток. Якщо нічого не робити – вони просто зникнуть. Приклади цього, на жаль, вже є.
 
І у набагато гірших економічних умовах уряди, країни, суспільство йшли на фінансування освітянських та наукових закладів типу університетів.
 
- Що повинно бути в основі розвитку сучасного університету?
 
- Як і тисячу років тому, у будь-якій країні університет базується на трьох функціях – навчальному процесі, науковій діяльності та сприянні розвитку громади, регіону, країни. Все інше здійснюється в межах цих функцій. Здійснювати управління університетом та забезпечувати його успішний розвиток, якщо є розуміння цих функцій та принципів їхньої реалізації, не важко. Набагато важче дотримуватися цих принципів у тих умовах, що існують сьогодні.
 
Університет – це консервативна організація, яка побудована на невловимому співвідношенні унікальності знань, фаховості, високої моралі, знань психології тощо. Основу університету складає унікальна атмосфера лекційної аудиторії та взаєморозуміння і довіри між викладачем та студентом.
 
Якщо говорити про стратегію розвитку, вважаю, що в основі такої повинна бути модель дослідницького університету, яка дозволить використати одночасно і потенціал навчального процесу, наукової діяльності та впровадження відповідних результатів у практику.
 
Не менш важливим завданням є створення справжньої системи самоуправління в університеті, коли ефективність його діяльності не буде залежати від кон’юнктурних факторів, особи що є першим керівником, впливу зовнішніх організацій, політики врешті-решт. Натомість такий принцип автоматично забезпечить концентрацію на кафедрах людей, які відповідають вимогам сучасного університету.
 
- Як Ви вважаєте, які перспективи наукової діяльності в українських університетах?
 
- Перспективи значні. Справжня наука в усьому світі робиться в тому числі і в університетах. Більше того, університет і може називатися таким, у разі наявності у його мережі справжньої системи наукових досліджень.
 
Бюджет Массачусетського технологічного університету, наприклад, за рахунок замовлень НАСА прирівнюється до бюджету України. Досягнення світового рівня наукових досліджень – це достатньо тривалий період з огляду на матеріально-технічний і технологічний стан вітчизняних університетів. Але участь ВНЗ у вирішенні нагальних проблем регіону, країни – це не просто можливість, це громадянський обов’язок.
 
Подивимося на Вінниччину – унікальний регіон, чи не єдина область України, де впродовж останніх років не зменшувалася кількість сільських населених пунктів. При цьому за межами обласного і районних центрів – масова бідність і злидні в українських селах, яку воліємо скоріше не помічати. По суті, сільські громади фактично кинуті на призволяще і перетворилися на різновид економічних резервацій у центрі Європи ХХІ ст.
 
Хіба це насущні проблеми, у вирішенні яких можуть прийняти участь викладачі-науковці  ВНАУ? Тут місце і для студентства, його реальної участі, а не плагіату курсових і дипломних робіт із Інтернету. На базі цього будуть створюватися і робочі місця, бо вирішення проблем невід’ємне від сприяння розвитку бізнесу, насамперед малого бізнесу у сільських громадах.
 
Окрім цього, по мірі інтеграції України до ЄС постають завдання здійснення грандіозних, без перебільшення, проектів перебудови всієї інфраструктури краю. Хто це буде робити, як не місцеві науковці в першу чергу?! Це, до речі, і додаткові фінансові джерела. Саме тут знайдеться місце всім напрямкам наукової діяльності.
 
- Яке Ваше ставлення до ролі студентства?
 
- Більш ніж позитивне. Це молоді люди з життєвими амбіціями та перспективами, Хотів би бути на їхньому місці зараз. Як правило, у більшості своїй це – патріоти,  чим вигідно відрізняються від старших поколінь. За моїми спостереженнями, як викладача, частка справжніх (у широкому позитивному розумінні цього) студентів не менша аніж у мої часи.
 
Роль студентства у ВУЗі найчастіше зводиться до ролі самоврядування студентства. Це явища взагалі достатньо чітко регламентовано у законодавстві, яке слід дотримуватися. Проте у реальному житті самоврядування часто приймає різні форми.
 
Я достатньо стримано  ставлюсь до ідеї розширення студентського самоврядування. Таке самоврядування повинно мати підтвердження у вигляді позитивного ефекту, яке воно приносить університету. Якщо студентське самоврядування зводиться до участі молоді у замовлених передвиборчих кампаніях чи чогось подібного – таке не потрібно.
 
Ганебним є випадок, як вважаю, коли недавно група студентів мітингували біля Вінницької облдержадміністрації і, більше того, дозволила собі висипати сміття на порозі цієї установи. На проведення таких акцій потрібне моральне право! Це треба заслужити. Адже ніхто із тих людей, мабуть не був на Майдані чи АТО, не ризикували своїм життям за Вітчизну. Тут виникає природне питання «Куди дивиться міліція?». Адже це був робочий день, робочий час. За цей час хтось отримав у ВНЗ заробітну платню, стипендію. Це ж державні гроші. Таке самоврядування я не сприймаю.
 
- Які для Вас основні принципи в роботі?
 
- Із свого життєвого досвіду я виніс таку істину: успіх організації чи справи головним чином залежить від людей, персоналу, колективу. Все можна знайти – гроші, обладнання, політичну підтримку чи щось на зразок цього. Але якщо люди не будуть переконані у тому, що роблять дійсно потрібні речі – нічого не буде. Тому основний принцип – віра у людей. Все інше випливає вже із цього.
 
Українці достатньо «важка» ментально нація. Досить довго думають, але вже як налаштуються, то бережися: в усьому – науці, війні, щоденній праці. То ж і потрібно переконати колектив робити щось таке, що буде мати суспільне сприйняття.
 
Десь чув порівняння українців із бджолами: літають собі, збирають мед, кожен поодинці, начебто мирні. Але спробуй залізти в їхній вулик – немає нічого страшнішого. 
 
- Зараз в країні фактично йде війна. Університети повинні реагувати на це у своїй щоденній діяльності?
 
- Як не реагувати? Останній рік всі українці живуть із тривогою і відчуттям того, що війна може у будь-яку мить прийти на поріг твоєї оселі. Це дуже важко, погодьтеся. Але водночас у нас є фанатичне відчуття того, що нас ніхто не здолає. Ми готові до найгіршого, і вже довели це. Чим нас тепер залякати? Хочу підкреслити знову ж таки роль молоді, яка по суті змінила країну своєю кров’ю на Майдані і в АТО.
 
Є відчуття того, що можлива війна не буде такою як у кінофільмах. Не буде часу на збирання, повістки військкоматів, проводи під оркестри. Все буде дуже швидко. Тому я вважаю, що у будь-якій організації повинен бути створений добровольчий військовий підрозділ на зразок частини територіальної оборони. Основні завдання якого будуть -  набуття чи відновлення навиків виживання на війні, а також, що головне, чітка координація того, що робити, де збиратися, де отримати зброю у разі лихої години, не чекаючи розпоряджень зверху. Думаю, в ЗСУ знайдемо підтримку.
 
Звісно, це добровольці. Будь-якого віку, у будь-якому фізичному стані: кому будуть потрібні медичні довідки про хвороби, коли настане цей час. Це і буде справжнім патріотичним вихованням молоді, та й не тільки молоді. І молодь при  цьому повинна бути у других лавах. Бо Україна має гіркі приклади Крут, коли дітей кидали на смерть у той час, коли країна була переповнена чоловіками у військовій формі. Цього більше не повинно бути.
 
- Які завдання стоять перед успішним керівником університету?
 
- Важливим є забезпечення прозорості діяльності університету та його структурних підрозділів, в тому числі прозорості фінансово-економічної діяльності. Необхідно забезпечити можливість відкритого обговорення доходів і видатків університету у процесі формування та реалізації його річного консолідованого бюджету.
 
Безумовно важливим є інтеграція університету до загальноєвропейської системи освіти і наукової діяльності, забезпечення високої якості навчального процесу на основі європейських стандартів.
 
Ефективна управлінська система – це в першу чергу підвищення вмотивованості  професорсько-викладацького складу, оперативне задоволення соціальних потреб працівників і студентів університету,розширення спектру освітніх послуг та підвищення  їхньої якості, що в решті решт загалом покращує імідж університету і підвищує його привабливість для вступу.
 
 
Коментарi - 5

Reignbeau   26.12.2016 14:52

I have been so belwederid in the past but now it all makes sense!

Lexus   27.12.2016 19:05

What a pleasure to find someone who <a href="http://nnasjgpcxgd.com">idefnities</a> the issues so clearly

Caden   28.12.2016 00:34

You know what, I'm very much incinled to agree. http://cyspmd.com [url=http://cgtzlwwt.com]cgtzlwwt[/url] [link=http://ikrfscveqs.com]ikrfscveqs[/link]

Destry   29.12.2016 20:33

I could watch <a href="http://fwgguxjfijv.com">Sce'idlhrns</a> List and still be happy after reading this.

Lillah   01.01.2017 13:41

I was really confused, and this answered all my quossient. http://jqbczax.com [url=http://daxjdmci.com]daxjdmci[/url] [link=http://tkkqcj.com]tkkqcj[/link]

Статті
ЕЛЕКТРОМОБІЛізація!!!
Людство стоїть на порозі керованого термоядерного холодного синтезу. А використання енергії сонця, вітру та води стало не просто реальністю, а глобальним трендом, котрий ліг в основу Паризької угоди зі скорочення шкідливих викидів і обмеження глобального потепління до 2050 року. Сьогодні людство переступає межу нових технологій переміщення людини в просторі.
Что нужно сделать Украине для создания умных городов?
Умные технологии все чаще на слуху — часы, бытовая техника, дома и даже целые города... За ними — будущее. Более того — и настоящее тоже. Ведь они среди нас и развиваются так же стремительно, как и интернет вещей (IoT). И невозможно не заметить, как они воздействуют на муниципальные услуги по всему миру
Как не нужно действовать в кризисной ситуации: чему неаграриев может научить распространение вируса АЧС
Практически ежедневные сообщения из регионов Украины об очередной вспышке африканской чумы свиней (АЧС) любому человеку не из агробизнеса хочется как можно быстрее пролистать и забыть. Но если посмотреть на ситуацию со стороны, в ней можно увидеть не только несчастных свиней, но и кейсы для антикризисной работы любого бизнеса

Читати всi >>>
Курс валют
Курс валют на портале Finance.UA